Декілька днів тому розпочав роботу православний портал Софійського братства «Софіотека» – новий україномовний ресурс, покликаний збирати, систематизувати та робити доступними богословські, наукові, історичні й просвітницькі матеріали про православ’я. З нагоди старту Софіотеки ми поспілкувалися з технічним директором проєкту протоієреєм Олександром Сорокіним.
– Отче, як виникла ідея створення Софіотеки і хто працював над цим проєктом?
– Ідея створення Софіотеки давно, як то кажуть, витала в повітрі. Багатьом нашим братчикам спадало на думку, що в Україні не вистачає добре систематизованого україномовного православного порталу. Але конкретну ідею створити такий ресурс, який міг би стати своєрідним українським аналогом Азбуки.ру, запропонував наш братчик Яків Ципін. Саме він розробив основну структуру майбутнього порталу – порядок і назви розділів.
Проблема, яку ми хотіли вирішити, насправді дуже проста і знайома багатьом. Коли людина намагалася знайти в інтернеті якусь інформацію про православ’я, його віровчення, богослужіння, історію чи богослов’я, пошукові системи дуже часто пропонували їй російські ресурси – ту ж Азбуку.ру та інші російські православні сайти. Причина зрозуміла: якісної україномовної православної та богословської інформації в інтернеті досі порівняно небагато. А те, що є, часто розпорошене по різних сайтах, електронних бібліотеках, наукових виданнях, PDF-файлах і просто погано індексується пошуковими системами. Тобто матеріали існують, але людині часто важко їх знайти.
Ми вирішили спробувати поступово змінювати цю ситуацію – створити український ресурс, де така інформація збиралася б, систематизувалася і була зручною для пошуку та читання.
Початок роботи над Софіотекою, формування команди та саме створення порталу стали можливими завдяки одній добрій людині, яка виділила на цей проєкт власні кошти.
До основного складу команди Софіотеки, яка займається написанням текстів, пошуком і збором матеріалів, їхньою підготовкою до публікації та технічною роботою, окрім мене, входять: протоієрей Георгій Ходун, протоієрей Олександр Федчук, протоієрей Віталій Кузьмич, протоієрей Сергій Прокопчук, протоієрей Олег Горбовський, Тетяна Деркач, Яків Ципін та Катерина Сорокіна.
Сьогодні робота над Софіотекою продовжується вже на волонтерських засадах.
– Як довго команда Софійського братства працювала, щоб запустити Софіотеку?
– Основна робота з підготовки матеріалів, пошуку інформації та текстів зайняла кілька місяців. Значно більше часу пішло на технічну частину – створення самого сайту, реалізацію структури, наповнення, оформлення та редагування матеріалів.
Технічною частиною я займався безпосередньо сам, і загалом ця робота тривала понад рік. Значною мірою це пов’язано з тим, що паралельно я залучений до кількох інших проєктів, тому не мав можливості працювати над «Софіотекою» безперервно.
Крім того, коли починаєш робити такий ресурс, поступово розумієш, що йдеться не просто про створення сайту. Потрібно продумати, як буде організована величезна кількість інформації, як працюватиме система авторів, рубрик і підрубрик, як зробити зручними пошук і навігацію, як оформлювати великі наукові тексти. Багато технічних рішень доводилося знаходити вже безпосередньо в процесі роботи.
Тому нинішній запуск для нас – це не завершення Софіотеки. Це, скоріше, момент, коли ми вирішили: ресурс уже достатньо наповнений і технічно більш-менш готовий, щоб відкрити його для читачів. А вдосконалювати його можна ще дуже довго.
– Розкажіть про тематику Софіотеки і з яких розділів вона складається.
– Ми задумували «Софіотеку» як широкий православний інтелектуальний і просвітницький ресурс. Він призначений не лише для священників чи професійних богословів. Нам хотілося створити місце, де корисні матеріали зможуть знайти і богослов, і студент, і викладач, і священнослужитель, і звичайна людина, яка хоче більше дізнатися про православну віру та християнську традицію.
Тому Софіотека охоплює дуже різні напрямки: Святе Письмо, богослов’я, патристику, історію Церкви, літургіку, канонічне право, духовну літературу, церковне мистецтво, сучасну християнську думку, недільну школу та інші теми.
Окреме питання – доступність наукової літератури. Значна кількість цікавих богословських, релігієзнавчих та історичних праць сьогодні знаходиться на академічних ресурсах, де доступ до них може бути платним. Інша проблема полягає в тому, що дуже багато матеріалів існують лише у форматі PDF – як статті у збірниках, старі видання, скановані книги тощо. Зі смартфона чи планшета такі документи просто незручно читати.
Тому одна з великих частин нашої роботи – це розпізнавання, перевірка і перенесення таких текстів у повноцінний вебформат. Людина може відкрити статтю безпосередньо на сайті, нормально прочитати її з телефона, користуватися навігацією, знаходити потрібний фрагмент, копіювати цитати. Крім того, текст у вебформаті стає видимим для пошукових систем. І це для нас дуже важливо: коли людина шукає українською мовою інформацію з певного богословського питання, ми хочемо, щоб пошуковик нарешті міг запропонувати їй якісний український матеріал.
Ще один важливий напрямок – переклади. Ми хочемо, щоб український читач мав доступ не лише до того, що вже колись було опубліковано українською. Тому поступово перекладаємо важливі богословські праці, які раніше українською мовою не виходили.
Таким чином, Софіотека має бути не просто сховищем уже наявних текстів, а місцем, де з’являється новий україномовний богословський контент.
Звичайно, ми розуміємо масштаб цього завдання. Неможливо за рік чи навіть за кілька років зібрати величезну православну богословську та інтелектуальну спадщину. Тому Софіотека від самого початку задумувалася як проєкт, який постійно розвиватиметься.
– Це насправді чудово, що Софіотека й надалі буде збагачуватися новими матеріалами! Отче Олександре, чи є можливість для богословів та релігієзнавців додавати до Софіотеки свій науковий доробок і яким чином це можна зробити?
– Безумовно. Власне, у цьому і полягає сенс Софіотеки. Ми не сприймаємо її як завершену бібліотеку, в яку одного разу завантажили певну кількість книжок і статей і на цьому зупинилися. Це живий ресурс, який має постійно поповнюватися.
Для нас зараз важливі щонайменше три напрямки. Перший – пошук, оцифрування та повернення в активний обіг цінних текстів, які вже існують українською мовою, але розпорошені по різних виданнях і ресурсах або сьогодні взагалі важкодоступні. Другий – переклад українською важливих богословських, церковно-історичних та інших праць. І третій – публікація сучасних українських авторів.
Тому ми дуже зацікавлені у співпраці з богословами, релігієзнавцями, істориками, філософами, викладачами, священнослужителями та іншими дослідниками. Якщо людина має власні статті, дослідження, книги, переклади, тексти лекцій чи інші матеріали відповідної тематики, вона може запропонувати їх для публікації в Софіотеці.
Більше того, я хотів би скористатися цією нагодою і звернутися до авторів: якщо у вас є опубліковані раніше наукові чи богословські праці, які зараз лежать десь у PDF-файлах, старих збірниках або на сайтах, де їх майже ніхто не знаходить, – надсилайте їх нам. Для нас важливо не лише публікувати нове, а й повертати до читача те цінне, що вже було створено українськими авторами.
Ми хотіли б, щоб Софіотека поступово ставала спільним простором. Не лише проєктом Софійського братства, а майданчиком, де зберігається, примножується і стає доступним український богословський та християнський інтелектуальний доробок.
Ми живемо в час, коли Україна багато в чому заново осмислює власну історію, культуру та церковну традицію. І мені здається надзвичайно важливим, щоб паралельно формувався повноцінний україномовний простір богословської думки.
Зрештою, наша мета досить проста: ми хочемо, щоб людина, яка ставить запитання про православ’я українською мовою, могла отримати якісну відповідь українською мовою. І щоб для цього їй більше не доводилося йти на російські православні ресурси. Хотілося б, щоб «Софіотека» стала одним із тих проєктів, які допоможуть це змінити.
Для зв’язку з командою Софіотеки, а також для надсилання власних наукових праць, статей, досліджень, перекладів та інших матеріалів для можливої публікації на порталі можна писати на електронну адресу email@sofioteka.org.