Автор аналізує публічні виступи (заяви, тексти інтерв’ю тощо) різних архиєреїв УПЦ (яка й надалі є частиною РПЦ, про що свідчать самі ці особи) про російську агресію, зміну їх поглядів. Це, звісно, не означає, що завжди за словами йшли відповідні дії і що ця їх позиція є послідовною щодо інших викликів війни. Зрештою, автор не ставить за мету аналіз щирості висловів і навмисно утримується від оцінювання такої та радше запрошує читачів згадати риторику, включаючи її хронологію. Проте дехто і таких заяв не робив, але про це в другій частині цього розслідування.
Ми продовжуємо досліджувати цікавий стан УПЦ, яка фактично перетворилася на Церкву Шредингера. Попри тези священноначалля про те, що «УПЦ і досі залишається єдиною силою, яка реально об’єднує всю Україну», «Наша Церква об’єднує усю Україну. Вона є Церквою українського народу», у ній насправді співіснують представники з прямо протилежними, взаємно виключними цінностями та поглядами. Отже, УПЦ наразі перебуває в двох станах одночасно: проукраїнському та проросійському, залежно від спостерігача, а різні члени одного Синоду УПЦ стверджують прямо протилежні речі.
Цікаво, що навіть рішення Собору УПЦ, який відбувся в Феофанії 27 травня 2022 року, одночасно є загальнообов’язковими (п. II.1: «вища влада належить Собору УПЦ»; п. II.9: «Постанови Собору набирають сили після їх ухвалення», отже не потребують жодної ратифікації) і не обов’язковими (п. 7: «Собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя»). Насправді, жоден єпископ УПЦ не має права відмовитися від рішень самого Собору, бо було делеговано лише частину повноважень Синоду і Предстоятеля, але аж ніяк не Собору! Втім, священноначалля УПЦ публічно ніколи не заперечувало проти такого тлумачення з боку незгодних із рішеннями Собору. Таким же одночасно самостійним і несамостійним є наразі статус УПЦ. Як чесно зазначив архиєпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев): «можна сказати, що статус УПЦ зараз не до кінця зрозумілий та оформлений».
Інколи навіть той самий член Синоду УПЦ стверджує взаємовиключні речі залежно від того, з ким він спілкується. Яскравий приклад – митрополит Чернівецький Мелетій (Єгоренко) — член Синоду УПЦ, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ. Коли після Собору в Феофанії його запитали про новий статус УПЦ, він відповів: «Сьогодні наша Церква фактично має автокефальний статус», а ось у своєму листі до колеги з РПЦЗ, митр. Берлінського Марка (Арндта), пояснив, що УПЦ й надалі залишається частиною РПЦ: «Особливість нашої роботи визначається не недовірою або підозрілістю до РПЦ (частиною якої залишаємося і ми), а загальним настроєм неприйняття Росії у світі після “24 лютого”», і додав: «рух усередині УПЦ тепер зумовлений цим неприємним фактом. Пропаганда та зловмисність роблять свою справу». Власне, це і є орвеллівське двоєдумство – «здатність одночасно триматися двох взаємовиключних переконань».
В контексті російської агресії згадується твердження митр. Варсонофія (Столяра) в листопаді 2022: «Я, як і всі керуючі єпархіями УПЦ, разом із духовенством, засудили агресію Росії проти України». Що ж, це доволі оптимістичне твердження, бо з 52 керуючих єпархіями за перший рік повномасштабного вторгнення прямо засудили агресію Росії чи підтримали ЗСУ менше ніж 10. А з дев’яти постійних членів синоду таких знайшлося лише двоє – менше, ніж кількість їхніх колег, які виправдовували Росію. В контексті російсько-української також є яскравий приклад двоєдумства. Так, постійний член Синоду УПЦ, митр. Вишгородський Павел (Лебідь) в інтерв’ю українській журналістці стверджує: «Ми завжди були на стороні нашої держави […] Ми закликаємо всіх до єдності, ми благословляємо наших воїнів», а в іншій розмові він же радіє захопленню Херсона російськими військами: «сьогодні Херсон благовіствуй радость вєлію! Там уже прапора російські скрізь» і пояснює, що «Путін нічого поганого мені не зробив». І вже немає впевненості, яку саме «державу» мав на увазі владика Павел, яких воїнів він вважає «своїми», і до єдності з ким саме він завжди закликав.
Насправді ж, більшість архиєреїв УПЦ воліє не виражати власну точку зору, надаючи перевагу просто «молитві за мир», допомозі нужденним та висловлюючись «за все добре й проти всього поганого», уникаючи оцінки агресії Росії навіть на п’ятий рік повномасштабної війни. Таким прикладом є інший член Синоду УПЦ, керуючий справами УПЦ, митр. Бориспільський Антоній (Паканич). Він навіть засуджує війну не за «злочини нелюдства» в Бучі, Ірпені та Гостомелі, але взагалі, як «прояв гріховної природи», наче стихійне явище, так і не помітивши за роки війни ані російської агресії чи окупації і не знаючи, хто саме є нападником.
Втім, є й ті, хто не вичікував і не ховався за абстрактними фразами, висловлювався прямо, інколи – всупереч обставинам і на власний ризик. Хтось із них змінив власну думку й позицію. Пропонуємо пригадати факти та слова самих архипастирів УПЦ з обох «таборів»: проукраїнського та проросійського. Нехай читачі самі зроблять висновок про єдність Церкви, чи насправді УПЦ реально об’єднує всю Україну, чи є Церквою українського народу, і чи насправді всі керуючі єпархіями УПЦ засудили агресію Росії.
Нагадаю, станом на 24 лютого 2024 року УПЦ налічувала 102 архиєреї, з них 52 – керуючі єпархіями. У цьому дописі згадаємо тих, хто засудив агресію РФ і підтримав захисників України (у хронологічному порядку засудження агресії РФ від початку повномасштабного вторгнення). Позиція таких архиєреїв УПЦ контрастує із загальним фоном їхніх колег і насправді заслуговує на повагу. Власне, на плечах цих небагатьох архиєреїв тримається літера «У» в абревіатурі «УПЦ». Їхня сміливість та рішучість не лише підтримали вірян і стали тим «світлом для світу» (Мт. 5:14), а й справами допомогли нашим військовим, які захищають Україну, за що отримали подяку від ЗСУ, як, наприклад, митр. Сумський Євлогій (Гутченко) та арх. Рівненський Пимен (Воят).
Митрополит Сумський і Охтирський ЄВЛОГІЙ (Гутченко), голова Літургічної комісії УПЦ
«Політичне керівництво Росії прийняло рішення про військову атаку суверенної території України. […] Звертаюсь із закликом про надання допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, що виконують свій громадянський та військовий обов’язок», 24.02.2022.
До патр. Кирила: «Шостий день продовжуються агресивні військові дії військ Російської Федерації на території нашої суверенної держави України. Територія Сумської єпархії, як прикордонна з Росією, однією з перших зазнала руйнівних атак, обстрілів. […] Духовенство та миряни Сумської єпархії, засуджують агресію Росії проти Української держави та заявляють про припинення поминання імені Патріарха Московського за богослужіннями. […] Мною ухвалено рішення про припинення поминання імені Патріарха Московського за богослужіннями», 01.03.2022.
До патр. Кирила: «Доводжу до Вашого відома, що нині паства ввіреної мені Сумської єпархії перебуває під обстрілами армійських підрозділів та військової техніки, які прибули з Російської Федерації, порушивши державний кордон суверенної держави України. Щодня від обстрілів населених пунктів Сумщини гинуть мирні люди, діти, люди похилого віку. На превеликий жаль, йдеться не про випадкові влучення, а про цілеспрямовані розстріли мирних людей. […] Щодня священики та звичайні люди повідомляють мені про нові та нові факти жахливих наслідків війни, розв’язаної Росією […] В умовах наростаючої військової атаки Російської армії, постійно зростаючої кількості вбитих і поранених мирних людей духовенство і віруючі Сумської єпархії дали свою оцінку тому, що викладається в листі на моє ім’я», березень 2022.
«Я хотів би звернутися до президента РФ. Три дні тому російський літак скинув бомбу на мирні будинки. Зупиніть кровопролитну війну. Заради Бога! Заради всього святого! Припиніть війну в Україні! Пам’ятайте, що не лише за життя, а й за сльозу дитини вам доведеться нести відповідальність. Схаменіться!», 13.03.2022.
«Перемоги України над ворогом у цій несправедливій та загарбницькій війні, а також Божого благословення і Небесного захисту нашим героям, що виконують свій військовий обов’язок, захищають недоторканність та суверенітет Української Держави, боронять від російського вторгнення рідну землю», 29.12.2023.
Митрополит Рівненський і Острозький ПИМЕН (Воят)
«Прошу допомагати насамперед військовим, зробити перерахування у фонд Збройних Сил України. […] Я закликаю усіх кого призивають на службу до української армії, прийти до військкоматів, адже на кону стоїть воля нашої держави. Священиків благословляю надавати допомогу у шпиталях, а монастирі — підготувати можливі місця для переселенців для гарячих точок. Прошу в усіх молитися та допомагати українському народові», 24.02.2022.
Архиєпископ Білогородський СИЛЬВЕСТР (Стойчев), ректор Київської духовної академії і семінарії
«В Україну вторглися війська РФ. Гинуть мирні мешканці наших міст і сіл. Сотні тисяч людей уже стали біженцями або вимушеними переселенцями. Багато людей втратили житло та засоби до існування. Українські військові героїчно захищають свою землю ціною власного життя. Ми бачимо й масові прояви героїзму серед простих людей, які голими руками зупиняють танки», 01.03.2022.
«За умов повномасштабної російської військової агресії проти України […], за весь час війни з вуст духовенства РПЦ (за дуже невеликим винятком кількох священнослужителів) ми не почули засудження військової агресії й навіть простого людського співчуття українцям, які зазнають страждань», 27.05.2022.
5 грудня 2022 року з благословення ректора Київської духовної академії і семінарії архиєпископа Білогородського Сильвестра, викладачі, студенти і вихованці Київських духовних шкіл вчергове стали донорами крові для поранених захисників України, 06.12.2022.
«Ми захищаємо українську культуру та навіть саму національну ідентичність українців. Отже, ми сьогодні ведемо справедливий захист від російської військової агресії, відстоюючи своє право бути вільною державою. Відповідно, Українська Православна Церква і я особисто повністю підтримуємо Збройні Сили України і підносимо молитви за українських воїнів», 24.06.2026.
Митрополит Білоцерківський і Богуславський АВГУСТИН (Маркевич), голова Відділу із взаємодії зі Збройними силами
«Однозначно, благословляю наше військо на захист Батьківщини. Якби зараз відбувалася дискусія […], то я нізащо не став би благословляти українських військовослужбовців віддавати зброю, а тим більше повертати в бік своїх співвітчизників. Є державний кордон, який визнає Російська Федерація, є міждержавні документи про їх непорушність, і тому тут не може бути жодного сумніву, що український воїн має виконувати дану ним присягу», 04.03.2014.
«24 лютого 2022 року, Російська Федерація розпочала повномасштабну військову агресію проти України. Тисячі вбитих та покалічених співвітчизників, сотні тисяч поламаних життів, багато сиріт і напівсиріт, мільйони вимушених переселенців, сотні знищених населених пунктів, тисячі зруйнованих осель, всенародна біда, горе та сльози – ось які наслідки віроломної війни, яку веде проти нас сусідня держава. Вже цілий рік українці стримують ворожий напад. Сили оборони України щоденно невтомно та мужньо захищають свій народ і свою Батьківщину. Героїчний опір громадян України – це боротьба не лише за фізичне виживання та збереження територіальної цілісності держави, а й за нашу свободу, ідентичність та духовні й моральні цінності. Справжні християни не можуть сприймати, схвалювати і підтримувати загарбницькі війни», 23.02.2023.
Митрополит Тернопільський і Кременецький СЕРГІЙ (Генсицький), постійний член Синоду УПЦ
«У зв’язку з війною Росії проти України, розпочатої президентом В.В. Путіним, виконую свій громадський обов’язок: відмовляюся від його нагороди — ордена “Дружби народів” […] тому що нині він порушив мир між нашими народами і почав війну проти нашої Батьківщини», 06.03.2022.
Митрополит Волинський і Луцький НАФАНАЇЛ (Крикота)
«Уже третій тиждень поспіль наша країна переживає страшні події війни, яку своїм нападом на нашу землю розпочали війська Російської Федерації. За цей час більше тисячі мирних людей загинули від рук ворога. […] Наші храми та православні громади продовжують збір продуктів та необхідних речей для військових та наших переселенців», 11.03.2022.
Митрополит Львівський і Галицький ФІЛАРЕТ (Кучеров), голова Відділу з питань пастирської опіки медичних закладів
«Ми категорично засуджуємо війну, яку віроломно розпочала Російська Федерація проти нашої держави і українського народу. Те, що відбувається сьогодні, — це не просто гріх, а сатанинське безумство, що призводить до знищення невинних людей. Дії Росії по відношенню до українського народу все більше набувають сьогодні ознак геноциду. Ми виступаємо за єдність українського народу та цілісність української держави в її конституційних кордонах. […] Ми засуджуємо агресію Російської Федерації та звертаємося до керівництва РФ – терміново припинити бомбардування населених пунктів, припинити знищення українського народу, вивести війська з території України та припинити війну», 13.03.2022.
Заявив про активну участь своєї церковної структури в «підтримці війська»: збирання продуктів, коштів і медикаментів, 03.06.2022.
Митрополит Вінницький і Барський ВАРСОНОФІЙ (Столяр), голова Адміністративно-господарського управління УПЦ
«Я звертаюсь до святішого патріарха Кирила, щоб він засудив російську агресію, а також, щоб звернувся до керівництва Російської Федерації, аби воно негайно припинило кровопролитну війну в Україні», 13.03.2022.
Підніс «особливі молитви за мир в Україні, за збереження життів українських воїнів, дарування перемоги та якнайшвидше визволення українського народу від наслідків війни», 21.06.2026.
Митрополит Кіровоградський і Новомиргородський МИКОЛАЙ (Почтовий)
«Російська Федерація пішла війною проти нашої країни та її громадян […] Ми проти війни, яку розпочала Росія, та проти висловлювань РПЦ у відношенні до України та УПЦ», 01.04.2022.
Митрополит Вознесенський і Первомайський ОЛЕКСІЙ (Шпаков)
«Ми всі були шоковані тим, що наші сусіди, які називали себе нашими одновірцями та братами по вірі, зі зброєю в руках прийшли на нашу землю. […] Це безумство, яке вже однозначно вплинуло на наші стосунки, і безумовно матиме подальші негативні наслідки, між нами уже протекла величезна ріка крові […] Кожен, хто бере меч в руки, від нього ж і загине», 08.09.2022.
Митрополит Чернівецький і Буковинський МЕЛЕТІЙ (Єгоренко), постійний член Синоду УПЦ, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ
«Вороги України напали на нашу землю і знищують наших співвітчизників. […] Ми, українці, не запрошували російського агресора та не чекали такого «вирішення» наших проблем. […] Щиро молимося у ці дні за українське військо, яке віддано боронить суверенітет і цілісність нашої Держави, та всіляко підтримуємо його», 09.09.2022.
«Наша Церква з першого дня війни, в особі Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, а також устами місцевих єпископів, засудила військову агресію Російської Федерації проти суверенної України. Блаженніший благословив усіх на захист Батьківщини. […] Ми молимося, щоб Господь допоміг нам перемогти, відновити територіальну цілісність нашої країни», 09.09.2022.
Архиєпископ Арцизький ВІКТОР (Биков), намісник Свято-Іллінського монастиря
До патріарха Кирила: «Саме особистим Вашим благословенням воїнство РФ сьогодні чинить безчинство і відверту війну на суверенній території Української Держави. […] Ваші єпископи і священики освячують і благословляють танки і ракети, які бомблять наші мирні міста. Кожна ракета, яка сьогодні прилітає на територію України, сприймається її жителями як Ваше “благословення” своїм чадам. […] Не повертається язик назвати Вас “Великим Господином і Отцем”, тому що Ви батько, який віддав дітей своїх на погибель і вбивства. […] На сьогоднішній день ми (кажу від імені багатьох архієреїв УПЦ) засуджуємо цю божевільну агресію РФ проти нашої Незалежної країни. Засуджуємо варварські захоплення наших єпархій на Сході та Півдні України”, 23.07.2023.
Спільне звернення керівників єпархій УПЦ та ПЦУ на Хмельниччині:
Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський ВІКТОР (Коцаба), голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях
Митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький ФЕОДОР (Гаюн), постійний член Синоду УПЦ, голова Церковного суду УПЦ
Митрополит Шепетівський і Славутський ЄВСЕВІЙ (Дудка)
«Попираючи усі духовні та людські закони, Російська Федерація розпочала кровопролитну, жорстоку війну проти українського народу, віроломно вдершись на територію суверенної держави […]. Особливим болем для нас є те, що цю війну підтримав Патріарх РПЦ Кирило, спекулюючи на концепції так званого “русского мира”. […] Починаючи з 24 лютого 2022 року ми всіляко сприяємо нашим громадянам і Збройним Силам України пережити усі жахи цього часу, прихищаючи переселенців, збираючи гуманітарну допомогу для військових та біженців, закуповуючи необхідне для фронту тощо, маючи тверде переконання, що такі дії є святим обов’язком перед людьми та Україною і наближують нашу спільну перемогу у цій війні…», 03.08.2023.
Митрополит Мукачівський і Ужгородський ФЕОДОР (Мамасуєв)
Припинив поминання патр. Кирила у зв’язку з його незасудженням російського вторгнення, 01.03.2022.
Особисто передав для ЗСУ теплий одяг, грілки, медичні засоби й павербанки; наголосив на необхідності постійної підтримки тих, хто захищає Батьківщину, 03.02.2026.
Митрополит Ніжинський і Прилуцький КЛИМЕНТ (Вечеря), постійний член Синоду УПЦ, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ
«Українська Православна Церква рішуче засуджує військову агресію Росії проти України, наслідком якої стали загибель тисяч людей і руйнування святинь», 15.06.2026.
* * *
Архиєреї, чия публічна позиція змінилася
Митрополит Київський і всієї України ОНУФРІЙ (Березовський)
«Наша Церква засуджувала і громадянську війну, що розпочалася у 1917 році, і нинішню, яку започаткувала “Революція гідності” […]. Щодо безпосередньо війни на Донбасі. Хочу наголосити, що це громадянська війна», 14.07.2015.
8 травня 2015 року був присутній на урочистому засіданні Верховної Ради, присвяченому 70-й річниці перемоги над нацизмом у Європі. Коли зачитували імена 21 військовослужбовця, удостоєного звання Героя України за участь в АТО, присутні встали й аплодували. Залишилися сидіти: єп. Іона (Черепанов), митр. Антоній (Паканич) та митр. Онуфрій (Березовський), 08.05.2015.
«Росія розпочала військові дії проти України, і в цей доленосний час закликаю вас не впадати в паніку, бути мужніми і проявити любов до своєї Батьківщини і один до одного. Закликаю вас перш за все до посиленої покаянної молитви за Україну, за наше військо і наш народ; прошу забути взаємні чвари і непорозуміння та об’єднатися любов’ю до Бога і до нашої Батьківщини», 24.02.2022.
«Сьогодні виповнюється два роки, відколи російська влада розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію нашої Батьківщини. […] З великою пошаною ми дякуємо сьогодні всім військовослужбовцям Збройних Сил України! Подвиг кожного і кожної із них є неоціненним внеском у перемогу над ворогом», 24.02.2024.
«На жаль, після початку повномасштабного вторгнення Московський Патріарх Кирил повністю став на бік російського політичного керівництва, послідовно виправдовуючи військову агресію проти України», 20.05.2025.
Митрополит Одеський і Ізмаїльський АГАФАНГЕЛ (Саввін), постійний член Синоду УПЦ
«Ніхто не може відлучити мене від любові до Росії, російського народу. Я завжди зберігатиму непорушну дружбу з народами Київської Русі», 04.11.2000.
«Зараз багато говорять про «європейський вибір» України, про вступ України до НАТО. Правителі України намагаються переконати нас, що це жодним чином не зашкодить дружнім відносинам з Росією. […] Це ще одна спроба реалізувати багатовікове бажання протестантського, католицького, масонського і безбожного Заходу відірвати Україну від єдності зі світовим центром православ’я – Москвою і втягнути її в орбіту західної брехні», 04.07.2006.
До Путіна: «Вітаю вас з благословенною блискучою Перемогою на виборах Президента РФ. Радійте своїй радості. Наші молитви були почуті Богом і прийняті Ним. 4 березня, в день Тріумфу Православ’я, відбувся тріумф Божої праведності, в якому “милосердя і правда зустрілися, правда і мир поцілувалися” (Пс. 84, 11). У вашій особі, Володимире Володимировичу, перемогли здорові сили російського суспільства, та дана рішуча відсіч вашим політичним опонентам і ворогам Росії. […] Всемогутній Господь знову вибрав і поставив вас на високу й відповідальну посаду, так що світло вашої мудрості, чарівність і тепло вашого серця нехай зміцнюють тернистий шлях становлення російської держави на нинішньому доленосному історичному етапі. І ви, людина Церкви, покладаючись на Божу волю, гідно і впевнено сприймаєте важкий хрест у цей важкий для російської держави час, піклуючись про добробут вашого народу, 07.03.2012.
До Путіна: «Важкої для Батьківщини пори поставив Вас Божественний Промислитель світу на чолі Свого народу. Не випадково російський народ знову беззастережно обрав Вас Президентом країни, бо вдячна Росія завжди бачила і бачить у Вашій особі вождя, подвижницькі труди якого за своїм значенням для її долі співмірні з діяннями Кузьми Мініна і князя Дмитра Пожарського, 400-річчя подвигу яких всі ми молитовно шануємо цього року. […] Ваша всебічно обдарована особистість державного масштабу гармонійно поєднує в собі великий розум, глибоку державну мудрість, справжнє благородство, високу духовність, дипломатичний талант, самовіддану сміливість, мужність і безстрашність, здатність побачити й визначити головні виклики сучасної епохи та своєчасно й гідно відповісти на них. […] Завдяки Вашій ініціативі та зусиллям міцніють державні та народні зв’язки в рамках СНД, створено ефективні інструменти реінтеграції братніх народів. Віримо, що з притаманною Вам твердістю і неухильною рішучістю, базованою на палкій вірі в Бога, Ви послідовно довершите і нове благе починання, також ініційоване Вами – побудову Євразійського Союзу, оновленої форми єдності наших народів. Усі ці процеси неможливо уявити без Вашої великої особистості”, 08.10.2012.
* * *
«З 24 лютого 2022 року розпочалася широкомасштабна військова агресія РФ на нашій рідній Україні, гинуть люди, ллється людська кров, руйнуються міста й села, церкви й монастирі. Якою б не була мета так званої ганебної “спеціальної військової операції”, вона не зможе виправдати вбивство й насильство, руйнування й вимушене біженство. […] Вторгнення РФ в Україну є справжнім геноцидом українського народу. Це безумство всіх тих, хто віддає накази бомбити Україну, вбивати наших воїнів і наших людей. Ми захищаємо свою рідну українську землю, ми боронимо кордони нашої суверенної незалежної держави», 23.07.2023.
Митрополит Банченський ЛОНГИН (Жар), намісник Свято-Вознесенського Банченського чоловічого монастиря
«Близько десяти тисяч солдатів було вбито […] Коли прокляті захищають Сполучені Штати, вони хочуть побачити, як православні вбивають один одного, і тим часом їдять, п’ють, розважаються та радіють, що кров пролита на святу землю». Все це робота проклятої Європи, про яку святі Отці говорили: “Не поклоняйтеся звірам”, і американці, які, куди б вони не втрутилися, сіють тільки ворожнечу і кровопролиття. Я ніколи не згадаю в Божественній Літургії цих проклятих лідерів нашої країни, цих невіруючих, які не бояться Бога, які сидять на стільцях і віддають накази про вбивство. Їм не потрібно нічого, крім кровопролиття, і вони знаходять у цьому задоволення. Сатаністи! Слуги диявола. Якщо вони не зупиняться, то Бог зупинить їх, але тоді буде велике горе для них», 27.07.2014.
* * *
«Я сьогодні хочу “подякувати від щирого серця” Патріархові Кирилу, Московському і всієї Русі. Ваша святосте, “дякуємо” за ваше благословення, за те, що гинуть люди і проливається кров. За те, що ви бомбите наші церкви й монастирі. За те, що ви вбиваєте наших ченців і священників. “Дякую”, Ваша святосте, за “велике і величне” ваше благословення на кровопролиття. Хтось відповідатиме за цю пролиту кров, за материнські сльози, за дітей, які залишилися сиротами. Ви відповідатимете, що благословляєте війну, кровопролиття… Ви відповісте перед Богом… за кожну материнську сльозу, за кожну свіжу могилку. Цього так не пробачать», 05.06.2022.
Архиєпископ Обухівський ІОНА (Черепанов), намісник Київського Свято-Троїцького Іонинського чоловічого монастиря, голова Відділу УПЦ у справах молоді
«Цей рік, який був дуже важким для України, запам’ятався, окрім, звичайно, братовбивчого кровопролиття, насамперед тим, що він посварив багатьох християн. Причому посварив не з якихось об’єктивних причин, а через те, що люди самі створили собі образи ворога […] Сподіваюся, що країна упомириться, і християни помиряться і зрозуміють, що найважливіше – бути єдиними у Христі», 23.12.2014.
8 травня 2015 року був присутній на урочистому засіданні Верховної Ради, присвяченому 70-й річниці перемоги над нацизмом у Європі. Коли зачитували імена 21 військовослужбовця, удостоєного звання Героя України за участь в АТО, присутні встали й аплодували. Залишилися сидіти: єп. Іона (Черепанов), митр. Антоній (Паканич) та митр. Онуфрій (Березовський), 08.05.2015.
* * *
«Для моїх друзів та підписників з Росії. Так, у нас війна. Росія напала на Україну. Гине мирне населення, вбивають дітей, горять наші храми. Ми жодних “визволителів” не чекали і не звали. Народ однодушний і згуртований щодо цієї страшної агресії. Не знаю, що сказати… Це правда», 25.02.2022.
Продовження буде.
Джерело: risu.ua