Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган дав доручення своїм помічникам вивчити питання зміни статусу музейного комплексу Святої Софії та перетворення його на мечеть, про це повідомила турецька газета Hurriyet. На підтримку такого рішення вже виступили міністр юстиції Туреччини Абдулхаміт Гюль та міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.
“Потрібно розірвати кайдани Святої Софії, відкривши її для молитви. Це наше спільне бажання. Це виконання волі султана Фатіха Мехмета ( який завоював Константинополь і обернув Софію в мечеть – Н.В. )”, – заявив Гюль. Глава турецького МЗС Мевлют Чавушоглу зазначив , що статус Айя-Софії є питанням національного суверенітету.
Це далеко не вперше, коли турецькі політики виступають із подібними заявами. Щороку наприкінці травня – на початку червня у Туреччині порушують питання про статус Святої Софії – головний храм колишнього Константинополя та всієї Візантійської імперії. 29 травня 1453 року турки захопили місто, яке не тільки змінило ім’я на Стамбул, але й стало столицею вже нової Османської імперії. Саме напередодні дати падіння Константинополя і виникають суперечки щодо його спадщини. Щороку ця тема стає обговорюваною, але, на відміну від попередніх років, цього року в Софії на честь завоювання турками Константинополя було прочитано суру з Корану, а влада заговорила про статус мечеті для пам’ятника.
Айя чи Свята Софія
Храмовий комплекс був збудований у VI столітті імператором Юстиніаном на місці першого собору Святої Софії, зведеного ще імператором Костянтином Великим. Перший храм згорів, і його місці імператор Феодосій II побудував базиліку. Вона зруйнувалася під час повстання у V столітті. Нинішня Софія розташована в історичному центрі міста, на місці пізньоантичного поселення Візантій, назва якого і стала найменуванням імперії.
Велична споруда заввишки 55 метрів і діаметром 31 метр протягом тисячі років була найбільшим християнським храмом у світі. Собор став кафедральним храмом православного Константинопольського патріарха — першого за честю в православному світі. Саме в цьому храмі відбувся Великий розкол християнства на католицизм і православ’я. У 1054 році папські легати на чолі з кардиналом Гумбертом поклали на престол буллу про відлучення Константинопольського патріарха Михаїла Керуларія від Церкви. Михаїл відповів тим самим, і відтоді католики та православні почали існувати окремо одне від одного. Усе це сталося на території сучасного Стамбула.
Протягом чотирьох століть Свята Софія була головним кафедральним собором усього православного світу. Саме тут київські митрополити отримували грамоти на своє служіння, а також вирішувалися суперечки між єпископами Московського князівства та Великого князівства Литовського.
Після завоювання Константинополя султан Мехмед ІІ перетворив собор на мечеть. Внутрішнє оздоблення було істотно змінене: частину фресок і мозаїк знищили, а інші замазали штукатуркою. До зовнішньої частини храму прибудували будівлі медресе для навчання юнаків ісламу. Навколо собору звели чотири мінарети.
Сімейна справа
Майже п’ятсот років Айя-Софія, як її почали називати мусульмани, залишалася мечеттю. У 1935 році перший президент Турецької Республіки Мустафа Кемаль Ататюрк підписав урядовий декрет про створення музею Айя-Софії та припинення використання її як мечеті. Це рішення було складовою політики секуляризації та зменшення ролі релігії в суспільстві. Ататюрк перетворив Туреччину на світську державу: скасував шаріатське право, запровадив виключно світську систему освіти, ліквідував інститут халіфату, заборонив ордени дервішів і ухвалив закон про заборону традиційних релігійних фесок.
Натомість Реджеп Таїп Ердоган планував переглянути рішення Ататюрка. Правовою підставою для цього стали сумніви щодо справжності підпису першого президента під урядовим декретом 1934 року, який і перетворив колишню мечеть на музей.
Про те, що підпис під цим документом може бути підробленим, понад п’ять років заявляє турецький політик і історик за освітою Юсуф Халаджоглу. Він звертає увагу на те, що в декреті від 24 листопада 1934 року стоїть підпис «Мустафа Кемаль Ататюрк», хоча прізвище Ататюрк («батько всіх турків») Мустафа Кемаль отримав лише через два дні — 26 листопада 1934 року, після ухвалення закону про запровадження прізвищ і скасування традиційних титулів. Крім того, Халаджоглу стверджує, що якщо порівняти цей підпис з іншими, наприклад у поліцейських документах того часу, то вони помітно відрізняються.
Однак публіцист Фарук Кессе стверджує , що підроблений підпис бути не міг. Музей у Софії відкрився 1 лютого 1935 року, а Ататюрк помер у листопаді 1938-го, і, звичайно, не міг не знати про перетворення найбільшої мечеті Стамбула на музей. А якщо так, то підроблений підпис під відповідним декретом напевно привернув би увагу президента. “Ататюрк стратив будь-кого, хто намагався підробити його підпис, настільки високим був його авторитет”, – стверджує журналіст. Він пояснює, що через нове прізвище спочатку підпис Ататюрка міг змінюватися, поки він звикав до нього і до нового прізвища.
Багато хто пояснює рішення про повернення Софії статусу мечеті політичними мотивами. Як зазначає в інтерв’ю DW Ханс-Георг Флєк – голова стамбульського бюро Фонду ім. Фрідріха Наумана, у Туреччині відбувається ісламізація суспільства та політики. Крім того, і сам Ердоган має релігійний бекґраунд. У 1973 році він закінчив релігійний ліцей, а політичну кар’єру будував під заступництвом Неджметтіна Ербакана – засновника “політичного ісламу”.
Ердоган не поділяє світськості, введеної Ататюрком, але й не може публічно його критикувати, оскільки в Туреччині культ першого президента республіки дуже сильний. Зокрема, Ердоган намагається якнайрідше називати Кемаля на прізвище, оскільки сам хоче бути батьком турецької ідентичності, відродивши колишню велич Османської імперії.
Символ величі
Храмовий комплекс святої Софії однаково важливий і для сучасних турків, і для сучасних греків. Турецьким і грецьким патріотам він нагадує про колишню велич: одним – про імперію Османа від Марокко до Ірану, а іншим про Візантійську – від Іспанії до Палестини. Тема статусу Софії постійно стає причиною конфліктів між МЗС Греції та Туреччини. Афіни звинувачують Анкару у образі почуттів віруючих християн. Турки агресивно відповідають, що це їхня внутрішня справа. У недавньому інтерв’ю турецькому державному каналу TRT президент Ердоган заявив : “Це ви керуєте Туреччиною чи ми? Якщо ви не знатимете своїх кордонів, Туреччина нагадає вам про них”.
Саме тому на плани знову зробити Святу Софію мечеттю першими відреагували греки. У міністерстві закордонних справ країни заявили , що читання сури в Софії ображає міжнародне співтовариство та кидає виклик релігійним почуттям усіх християн.
З питання Святої Софії Грецію підтримали у Державному департаменті США, ЮНЕСКО та Російській православній церкві. Також проти статусу мечеті виступили і у Православній церкві України. Представники громадськості з ініціативної групи “10 тез для ПЦУ” в Україні навіть написали відкритого листа Ердогану з проханням не позбавляти Софію статусу музею. Вірменська церква запропонувала відкрити Софію для богослужінь і християнам, і мусульманам.
Навіть у самій мусульманській спільноті немає єдності з цього питання. Авторитетна міжнародна ісламська організація “Дім фетв” (Єгипет) жорстко розкритикувала ініціативу турків: мусульманські богослови стверджують, що Ердоган використовує релігійний чинник для досягнення власних політичних інтересів.
Мечеть Айя-Софія
Верховний суд Туреччини розгляне питання щодо статусу Софії на засіданні 2 липня. Петицію про розгляд подала Асоціація із захисту стародавніх пам’яток та довкілля (Association for the Support of Ancient Monuments and the Environment).
Турецький журналіст Ахмет Анапалі заявив, що вже закуплено в достатній кількості килими, які покриють 7000 кв. м площі Святої Софії. Вони всі пурпурового кольору, як за часів султана Мехмеда. Килими потрібні для здійснення намазу, оскільки мусульмани моляться, стоячи навколішки.
За даними турецької преси, Айя-Софія може бути відкрита як мечеть вже 15 липня – у річницю невдалого виступу військових проти президента Ердогана у 2016 році.
Джерело: currenttime.tv